Font Size

Layout

Menu Style

Cpanel

Ансамбль "Живемо"

Ансамбль "Живемо"

Українська пісня!.. Хто не був зачарований нею! Хто не згадував її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і щирим. Який митець не був натхненний її багатими мелодіями, безмежною широтою.

Дзвінко і широко лине пісня над Зазим’єм. Люблять люди співати, та у час бурхливого прогресу новітніх технологій якось почала пісня відсуватися, відступати. І тоді, вже в минулому столітті, в 1996 році, на першому святі села зазвучали пісні новонародженого фольклорного ансамблю "Живемо", який організував талановитий майстер, терплячий учитель, енергійний і вимогливий керівник Туліка Павло Іванович. Завдяки наполегливості керівника та колективу ансамблю уже через два роки, у 1998 році присвоєно звання народного. Колектив співає пісні , відтворює обряди, які зібрані в рідному селі Зазим’ї від старожилів.

При виборі назви сперечань не було: всі радо зустріли пропозицію Касянчук Н.І. і оптимістичне "Живемо" одразу прижилося в колективі.

В різні роки до колективу прийшли Галицька Валентина Григорівна, Сорока Надія Миколаївна, Улещенко Людмила Борисівна, Суворіна Тетяна Федорівна.

Життя стрімко мчить вперед і бурхливо змінює звичайний ритм. Тяжка хвороба забрала життя Касянчук Надії Іванівни. До останньої хвилини поруч були рідні та "Живемо". В сиру землю опустилася труна, а до небес тихо і стрімко летіла пісня – останнє бажання померлої. Кажуть, пісня - дар Божий. Надія Іванівна зуміла бережно і з вірою пронести по життю дарунок Всевишнього, на грішній землі залишивши по собі добрі спогади.

Велика доля "Живемо", але у хвилини нестерпної образи, невизначеності, труднощів згадують "подруженьки" мужні слова: "Тільки співайте, дівчата, бережіть "Живемо", і без мене співайте". Де й сили беруться! Розкриває крила душа і лине між людьми пісня.

Змінився склад ансамблю. Тепер керівник Туліка Оксана Миколаївна. Творча особистість, невгамовна трудівниця, натхненний керівник, для односельців - геніальна артистка, а для "Живемо" - надійна подруженька.

Зараз ансамбль налічує дев’ять учасниць. Це: Суворіна Тетяна Федорівна, Щиголь Тетяна Миколаївна, Туліка Оксана Миколаївна, Швидак Леся Миколаївна, Селюк Людмила Миколаївна, Улещенко Людмила Борисівна, Барбон Анастасія Михайлівна, Сорока Надія Миколаївна, Сідлецька Тетяна Григорівна.

Міцне чоловіче плече, добра посмішка, віртуозність баяніста Крука Олександра Петровича для колективу справжній скарб. Поважають дівчата музиканта, який з’являється по першому дзвінку і терпляче розтягує баси ...надцять разів.

Всі учасники ансамблю мають свій характер, свої родини, свої проблеми, свої радості. Але "Живемо" непомітно здружило їх об’єднало, надало сили і впевненості. Міцно здружилися, крокують поруч в будні і свята, на ювілеї і на родини.

Більшість пісень в репертуарі ансамблю записані в рідному Зазим'ї. "Наші бабушки" - так лагідно називають сестер Якушу Ольгу Микитівну та Заєць Валентину Микитівну. Вони і пісню забуту подарують, і пиріжків напечуть та пампушок, і в гості запросять.

Вишиванки учасницям ансамблю зносили з усього села. Хто побачить сорочку у скрині? А на учасницях "Живемо" розквітають майстерні візерунки красою барв, чарують глядачів такою силою, що забринить у душі прагнення до вищого, до людяності і краси.

А якщо до всього додати турботливе ставлення сільського голови Спичак Людмили Валентинівни, то відповідальність зростає. З розумінням ставиться вона до проблем ансамблю, всіма силами допомагає.

Які б питання не виникали, чи то придбання костюмів, чи надання транспорту для поїздок на концерти, завжди вони вирішуються позитивно завдяки сільському голові.

Добрі слова линуть по світу про Зазим’є. В репертуарі колективу жартівливі обряди - обжинки, вечорниці, заговини на піст. Неодноразово колектив був переможцем районних та обласних конкурсів, дарував свої пісні в музеї народної творчості у Пирогово. Двічі виборював місце на участь у творчих звітах майстрів мистецтв та художніх колективів Київської області "Київщина запрошує друзів" в національному Палаці "Україна". Дружній колектив зі своїми концертами побував в Білорусії і на Львівщині, на Полтавщині і на Івано-Франківщині.

У 2008 році народний ансамбль нагороджений дипломами фестивалю "Галицькі перехрестя" у м. Рава-Руська Львівської області та на фестивалі "Запорізькі зорі" у м. Пологи Запорізької області.

Неодноразово приймали участь у обласному конкурсі "Онуки полянські". У 2009 році, на цьому ж конкурсі, присвяченому 190 річниці з дня народження Павла Чубинського, "Живемо" отримали диплом переможців фестивалю.

В цьому ж році ансамбль побував у Запорозькій області на фестивалі "Запорізькі зорі".

Ансамбль три рази приймав участь і ставав переможцем сезонів у проекті "Фольк-music" на Першому Національному, автором і керівником якого є Володимир Коваленко та чарівна ведуча Оксана Пекун.

Разом з ними у 2011 та 2012 роках "Живемо" були ведучими Новорічного Вогника Першого Національного.

Весною 2010 року виборов призове місце у фольклорно етнографічному конкурсі "Золоті ключі", що проходив у м. Ворзелі.

Влітку 2010, 2011 років в м. Алушті ансамбль "Живемо" на Першому Всеукраїнському фестивалі "Червона калина" здобув перші місце та отримав високу нагороду - Почесну Грамоту Всеукраїнської музичної спілки за підписом професора Анатолія Авдієвського та заслуженого працівника культури України Петра Андрійчука.

Коли сміються діти – розквітає світ.

В 1999 році Оксаною Тулікою створений супутник "Живемо", дитячий ансамбль " Перепілочка" . Дітки на сцені показують обряди, ігри, співають пісні - і все це записане керівником у своєму селі. Дитячий ансамбль - призер районний і обласних конкурсів. В серпні 2007 року колектив отримав звання "Дитячий Зразковий ансамбль".

Дитячий ансамбль "Перепілочка" інсценізував Андріївські вечорниці "Калита – ти, як сонце, золота", "Го-го-го, коза", весняний обряд "Кремповеє колесо", "Вулиця", літній – "Троїця – пресвятая Богородиця", "Веселий ярмарок".

Ви тут: Home Культура і духовність Ансамбль "Живемо"